Згідно з останнім звітом Центру імені Адама Сміта, виховання однієї дитини від народження до повноліття обходиться польській родині приблизно у 358 тисяч злотих. Це означає, що щомісячні витрати становлять близько 1659 злотих. Для сімей з двома дітьми ця сума зростає майже до 600 тисяч.
Хоч ці цифри можуть здаватися високими, автори звіту наголошують: це усереднені дані – реальні витрати залежать від місця проживання, доходів і стилю життя родини.
Зростання витрат попри помірну інфляцію
Порівняно з минулим роком витрати на дитину зросли приблизно на 12 тисяч злотих. У 2023 році сума становила 346 тис. злотих, а щомісячні витрати – 1602 злотих.
Попри інфляцію у 2024 році на рівні 3,6%, витрати на дитину зросли лише на 3,35%, тобто фактично залишилися незмінними. Але аналітики застерігають, що в майбутньому вони можуть зростати швидше – передусім через подорожчання освіти та медичних послуг.
Друга дитина “дешевша”, ніж перша
У звіті підтверджується ефект масштабу – чим більше дітей у сім’ї, тим менші витрати на кожну наступну дитину. Витрати на другу дитину становлять близько 83% від витрат на першу, а на третю – лише 70%.
У дуже економному варіанті вартість виховання дитини може становити 200–250 тис. злотих. Але при приватних школах, додаткових заняттях і медичному обслуговуванні – до 500 тисяч.
Це проблема не лише батьків, а й держави
Хоча польські родини можуть розраховувати на підтримку через програми, такі як 800+, «Dobry start» чи «Maluch+», дослідники вважають, що ці виплати не покривають реальних витрат. Через проблеми в системі освіти та охорони здоров’я батьки змушені звертатися до приватного сектору, що призводить до подвійних витрат – сплачуються і податки, і власні кошти.
Експерти наголошують, що зростання витрат на дитину – це виклик не лише для окремих сімей, а й для всієї держави. У Польщі народжуваність залишається на низькому рівні – менше ніж 2,2 дитини на одну жінку, що є порогом для збереження чисельності населення.
Старіння населення і зменшення кількості працездатних людей – це серйозна загроза для пенсійної системи, економіки та якості життя. Тому інвестиції в дітей мають розглядатися як стратегічний пріоритет держави.
Важливо не лише скільки витрачається, а й як – передусім варто зосередитись на якості освіти та медицини.